друга профнепридатність

– ну шо, тяжєло заплатіть за своє спокойствіє? – жіночка скалиться і стає помітно, що в неї нема зубів. вона у рожевих шльопанцях, геть облізлих від тяжкої роботи. рожевою заколкою підколоте волосся. продовжує - тяжєло заплатіть за уміротворьонність, за свой сон спокойний. ну шо, тяжело?

школяр, орієнтовно першокласник, дивиться на жіночку витріщивши очі – який ще сон в біса?

– ой, знаєтє, у мене муж такой ідіот, в бога не вірє, представляєте? – говорить вже за кілька секунд до якоїсь старушенції в чорній хустині. та знизує плечима. – а люди навкруги – такі плохі, всі брешуть, всі такі хитрі, стоїть от парєнь такий з віду ну нормальний парєнь, в костюмі, прілічний такий, і бреше шо руба не має.

нарешті помічає мене. я вигрібаю дрібні гроші.

– да нєнадо, нєнадо, дорогой, – висмикує з рук паперовий грошовий знак і стрибає ощасливлена прибутком назад до нової подруги – розповідать про те, що життя – гавно. 

– скідка тріцать трі процента – підморгує мені. я дивлюся вбік. знову підходить, – ну ти хоч не обідився? – питає.

– ні, чого ж. відмінний сервіс, да.

.

й як ви думаєте, хто ця женщіна за професією?:)))

а в минулому опусі був дійсно "менеджер сєтєвого маркєтінга". страшна робота.

про серію блох-записів:)