категорії: література

Галичани плагіатять!?

Галичани плагіатять!?Відомий Івано-Франківський тижневик "Галицький кореспондент" в сьогоднішньому номері опублікував матеріал про "Інтернет-мистецтво", який виявився плагіатом. Статтю "ІНТЕРНЕТ-МИСТЕЦТВО ЧИ МИСТЕЦТВО В ІНТЕРНЕТІ?" ( http://www.gk-press.info/21.htm) написала журналістка нашого сайту Інна Білоножко, більш відома під псевдо Маленька, власне для себе, але розмістила у своєму публічному щоденнику, звідки "галичани" і здерли ідею, та і власне весь текст, з якого лише вилучили кілька абзаців.
категорії: література

Восьмий Київський Міжнародний Книжковий Ярмарок та 28-ий Європейський конвент фантастики “Єврокон"

ЄвроконУ прес-коференції брали участь: Едвін Задорожний, генеральний директор виставкової компанії “Медвін”;  Михайло Литвинюк, голова оргкомітету “Єврокону”; Леонід Фінкельштейн, головний редактор видавництва “Факт” (Дон Кіхот у боротьбі з вітряками за світлу справу української книжки, за словами Юрія Макарова). Модератором заходу виступав Юрій Макаров, журналіст, письменник, телеведучий. 

По тому, як модератор представив присутнім учасників прес-конференції, було оголошено, що, починаючи з цього року,  книжковий ярмарок буде проходити двічі на рік, що є серйозним кроком уперед.

 

категорії: інтерв'ю

Сергій Батурин: "Для більшості література України закінчилася на Загребельному і Мушкетикові!"

Сергій Батурин- Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, що за книжки Ви зараз пишете, чого нам чекати найближчим часом?
Пишу фантастичний роман. Умовна, робоча назва - "Легенда-3". А першу і другу "Легенди" уже цього року випустить видавництво "Кальварія".
категорії: репортаж, інтерв'ю

Місько Барбара: "Ми – "вісь", на якій тримається вся Україна!"

Місько Барбара– Досить нетипова ідея дизайну альбому, хто вигадав її?
Це друзі з Харкова, які мають власну студію дизайну. Вони фантазували довго над темою "зовсім мертвого півня". Ну, в результаті, що ж з тим мертвим півнем має відбутися? Він має потрапити в оцей баняк чи то пак каструлю. І не просто так тут оті кубики бульйону :). Як на мене це супер.

 
28 березня 2006Богдан Логвиненко

Рецензія на книгу Любка Дереша "Поклоніння Ящірці"

Рецензія на книгу Любка Дереша Сторінка за сторінкою ллються думки молодого автора, які так і встигаєш ловити, а потім повертаєшся на початок, щоб насолодитися ними вдруге, чудова мова автора (от тільки б без матів), неймовірні романтичні описи місцевостей - це все притаманне Любку, а точніше саме цьому твору.

Але ж, ну не може критику сподобатися усе! Отже, насамперед, хотілося б почати з кінця книги, з того, що кинулося в око НАЙбільше. Жорстокість. Дереш явно переборщив. Автор - затятий любитель творчости Стівена Кінґа, тому це можна пояснити. Але неймовірний розвиток подій в кінці твору нагадує вже не Кінґа, а якісь Холівудські трилери, де люди то помирають, а потім оживають, то вибираються з поглинаючого болота. Тупо все це, дуже тупо. Також, на мою думку, автору слід було брати для таких "ролей" трошки доросліших персонажів, адже, ну якщо в такому віці секс - річ звична, то використання зброї, носіння трупу, знущання над тваринами потребують набагато більше нервів і життєвої "загартованості", чого в такому віці людина мати навряд може.

 
27 березня 2006Богдан Логвиненко
категорії: репортаж

Презентація першої платівки гурту Quadragesima у клубі "Ринґ"

Презентація першої платівки гурту Quadragesima у клубі "Ринґ"Презентація першої платівки гурту Quadragesima у клубі "Ринґ"Нещодавно (24.03.06) відбулася презентація першої платівки гурту Quadragesima! На неформатність гурту вказує усе, від  екстравагантного зовнішнього вигляду музикантів, до не менш екстравагантної музики. Квадра доволі популярна у колах українських меломанів, але загалом не надто відома, цим пояснюється не велика кількість відвідувачів, які прийшли послухати гурт. Передати враження від презентації надзвичайно складно і хтозна, чи вийде хоч на хвилинку повернути читача в атмосферу виступу гурту. Але про все по черзі, спочатку була прес-конференція...

 
22 березня 2006Богдан Логвиненко
категорії: репортаж

Львівський Новий Рік у підпіллі


І ось настав 365 день 2005 року. Задумавшись над глобальною сутністю нашого буття, ми усвідомили, що то останній день цього року і потрібно його як слід відсвяткувати, бо перший день 2006-го може і не прийти (не наступити, не надавити своїми важкезними лапами "вогняного собацюри" на наше, а може й не наше майбутнє). І от почалося таїнство підготовчого періоду (ніхто з гостей нічого не знав) - усі просто чекали святкування.
Весь люд зібрався близько 23:00. І вже за 15 хв. до Нового Року нам сказали: "Шановні, а чого ви взагалі сюди приперлись?" Після чого нас попросили одягнути курточки, взяти свої, і не тільки свої, торби і люб’язно "послали" вийти з приміщення на вулицю. Як виявилось - перші секунди Н.Р. було заплановано зустріти саме там. Отже ми, як культурні люди, які не вживають алкогольних напоїв, озброїлись пляшками незрозумілого кольору отрути з шаленими бульбашками, тобто колою, якою потім несамовито напивались, весело патякаючи один з одним навколо ватри.
Але на цьому святкування лише починалось...
Ми повернулись в зал, тишу в якому перебивало гуркотіння калорифера, який замість того, щоб обігрівати приміщення, весело жужав. Наступним кроком нашого святкування був перегляд відео, на якому троє з організаторів свята, блукали Львовом в шокуючому одязі і приколювалися над людьми. Потім були різноманітні конкурси, розіграші, сценки, музика і всяка інша всячина.
А коли вже стало зовсім пізно, навіть як для Нового Року, почалось цікаве дійство, дуже схоже на концерт. І це було те, заради чого ми там зібрались. Отже, спочатку виступив гурт "ДС" (як потім вияснилось, -- "Дистанція спокою"). Можу сказати, що назва справді відповідала їхньому стилю виконання, оскільки це були пісні в стилі rock, але романтичні. Народу дуже сподобалось. Учасники гурту справді віддані своїй справі, що й довела їхня вокалістка. Вона, заради виконання 2-ох пісень, відмовилась від поїздки на Новий Рік в Білорусію.

Але родзинкою нашого "новорічного кексу" став виступ гурту "Гравітсапа". Вражає їхній стиль виконання, адже це rock з елементами hard-core і reggae.
Вже з перших хвилин виступу публіка завелась і дружньо ковбасилась попід сценою. Ритму також задавала зелена жабка (іграшкова), яка впродовж усього концерту весело теліпалась зі сторони в сторону, висячи на мікрофоні вокаліста Джабо. Хлопці виконали шість пісень: "Пінопластова стіна", "Два мільярди секунд", "Шпіль", "Обломився", "Немодна мода" і "Україна вольная". За брєдовими, на перший погляд, текстами, сховався досить таки глибокий зміст. На мою думку цей гурт нічим не поступається іншим, більш відомим.

Їх виступ підтримав чудовий настрій гостей, і на такій веселій ноті свято закінчилось.
Всі кудись порозбрідались. Хто - додому спати, а хто - гуляти і продовжувати святкування. Особисто я, радіючи з того, що "вогняний собака" все ж таки причалапав до нас в гості разом із першим днем нового 2006 року, блукаючи вулицями міста, доблукала до свого дому і з купою вражень і думок лягла спати.
От такий то львівський Новий Рік.
P.S.Якщо хтось бажає почути гурт "Гравітсапа" власними вухами, то можете скористатись "Гравітсапа-інфо": відправте смс з своїм іменем чи ніком на # +3 80976719044, і вкажіть свій e-mail або ж # мобільного телефону, на який вам відправлятимуть повідомлення про наступні виступи гурту.
Наталія Кузіль
previosСторінки: 51123...404142434445...495051next
← Ctrl         Ctrl →