Андрій Хливнюк — голос «Бумбоксу» про новий альбом та святкування Дня Святого Валентина

    — У сайтів деяких по рецензіях на «Меломанію» були фрази з приводу стилю і нас здивувало визначення «реггі-хоп». Що це таке? В принципі чи є уявлення?

    Я не знаю, що таке реггі-хоп. Не знаю про такий стиль.

    — Добре, тоді як Бумбокс характеризує свій стиль?

    Жлоб-рок. Три жлоба грають рок (сміється). Насправді це хіп-хоп. Є там шматочки різних стилів - і соула, і інших. Але, ну це ж критиків справа. Я не знаю, як характеризувати. Ми собі граємо.
Наприклад, в новому альбомі будуть пісні взагалі не схожі на «реггі-хоп». Я не знаю, кому прийшла така дурниця в голову, але, мабуть, прикольно.

    — Тобто сюрпризи будуть стосовно звучання точно?

    Так. Стосовно звучання, стосовно напрямку музичного, стосовно багато чого. Тому що, це буде закваска різних стилів.

АНТОНіО з "Абздольцу": "Іво Бобул, чєбурашкі, покємони..."

- Які барбароські плани замислив собі Абздольц на недалеке майбутнє?

The Ukrainians потрапять до Украiни

Британський гурт The Ukrainians презентуе свiй новий альбом "Respublica" в Украiнi. Цей диск став четвертим студiйним альбомом вiдомого колективу, та першим - виданим в Украiнi. До цього часу група видавала своi альбоми на Батькiвщинi, у Великобританii та у Польщi, у видавництвi Koka Records.

 Творчiсть The Ukrainians поеднуе традицiйний украiнський фольк та захiдну рок-музику. Створили гурт наприкiнцi 80-х гiтарист Пiтер Соловка та вокалiст Лен Лiггiнс. Перша сесiя музикантiв потрапила в ефiр програми легендарного дiджея Джона Пiла та набула неабиякоi популярностi серед шанувальникiв етно-панку.

Підбиття підсумків голосування.

Навіть для нас така впевнена перемога Соколян - це несподіванка. Марина - ще не може, безперечно, сперечатися з, приміром, Забужко. Але, зважаючи на те, що наш сайт розрахований на молоду аудиторію, Оксана Забужко пасе задніх. Можна моментально дійти висновку, що письменниця популярна в старшого покоління, але, запевняємо Вас, не варто робити ніяких упереджених висновків. Це голосування показало лише думку читачів, або просто випадкових відвідувачів нашого сайту. Не слід сумніватися в об'єктивності голосування. Кожен читач міг проголосувати лише раз в день, що дозволяло кожному віддавати свій безцінний голос відразу кільком письменницям.

Димна Суміш у "Майдані"

Але, не зважаючи на всі старання соліста, публіка ще не достатньо прокинулась. Одразу після виконання першої пісні, вокаліст Саша Чемеров зняв з руки годинник, зі словами: "Кого цікавить годинник, підійдіть після концерту. Продам недорого..." Прикол суттєво підвищив настрій у натовпі.

Вадим Красноокий: "умови для створення музики у нас поки що... суцільна антисанітарія"

- Нещодавно всі святкували рік, що прийшов - рік собаки. А як Ви святкували? Чи разом з гуртом?
Часто буває так, що святкуємо разом з гуртом, оскільки граємо новорічні концерти. Але цього разу вдалося зустріти Новий рік у колі сім’ї.

- Які у гурту Мед Хедс XL плани на майбутнє?
Написати багато класних пісень, відіграти багато феєричних концертів, стати однією з найпопулярніших у світі груп.
 

Рецензія на книгу Оксани Забужко "let my people go"

Рецензія на книгу Оксани Забужко "let my people go"

Як тільки я взяв цю книгу до рук, в мене виникла думка: "ось, ще одна книга-розповідь про Помаранчеву революцію", але... Відразу ж, у передмові, розвіялися мої стереотипи та ілюзії. Чому? Спершу я зрозумів одну просту річ: "яку розповідь про революцію я читав востаннє?". Роблячи археологічні розкопки у власних думках під впливом "let my people go", а точніше під впливом передмови, зрозумів, що жодної(!) розповіді про революцію не читав. Чому? Книга лише частково дає відповідь на це питання. Інша частка лишається нам на роздуми. Я дійшов висновку, що занадто голосно кричали ті, хто переміг і пішов до виконавчої влади, занадто великий бруд був вилитий на голови "помаранчевим" після безвідповідальних дій їх поплічників. Інші висновки зробите самостійно і частково в цьому Вам допоможе Оксана Забужко.

Протягом усієї революції письменниця описувала закордонним ЗМІ про ситуацію в Києві. Саме ці публікації викладені на сторінках книги. Не раджу читати підряд всі інтерв’ю та статті, занадто вже дратують багаторазові повтори одних й тих самих конкретних фактів, деякі з них вжиті в різноманітних публікаціях по п’ять(!) разів. Але це зовсім не значить, що ця книженція зовсім не цікава та інтригуюча.